Тема: Удушення, явище ядухи. Прийом Хеймліка.

Урок №15

Тема: Удушення, явище ядухи. Прийом Хеймліка.

Мета Ознайомити учнів з причинами та симптомати удушення та ядухи. Засвоїти методи першої медичної допомоги.

Тип уроку комбінований

Хід уроку

I.                  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.

Бесіда.

1.     Що таке СТЗ?

2.     Чому синдром тривалого здавлення небезпечний для життя людини?

3.     Назвіть ступені ішемії кінцівок.

4.     Охарактеризуйте ступені розвитку СТЗ

5.     Опишіть основі симптоми

6.     ПМД при синдромі тривалого здавлення.

II.               Оголошення теми та мети уроку

III.           Вивчення нового матеріалу. Розповідь вчителя.

Частими причинами у дітей є дрібні предмети і цукерки, а у дорослих фрагменти їжі. Захисною реакцією є кашель.

Майже повна обструкція дихальних шляхів призводить до задухи, через кілька секунд виникає втрата свідомості, а протягом 3-4 хвилин зупинка кровообігу. Дрібне чужорідне тіло або фрагмент їжі може потрапити в трахею або в бронхи, не викликаючи повної непрохідності дихальних шляхів і асфіксії-якщо залишиться в бронхах, може викликати ателектаз легені, його частки або сегмента і може бути причиною рецидивуючої пневмонії.

Алгоритм дій

1. Гучне дихання, потерпілий може говорити (свідчать про часткову непрохідності верхніх дихальних шляхів)> спонукайте пацієнта до інтенсивного кашлю і спостерігайте.

2. Потерпілий не може говорити (свідчить про майже повної непрохідності), при збереженій свідомості> дійте негайно. Стати зліва від пацієнта (якщо ви лівша, то праворуч) і трохи позаду.

Покладіть ліву руку на його грудну клітку спереду, а правою сильно нахиліть вперед. Наносьте лівою долонею енергійні удари в межлопаточную область і перевіряйте, фрагмент (чужорідне тіло) чи з'явилося в ротовій порожнині - якщо немає, повторіть макс.

5 разів. Якщо далі безрезультатно> станьте позаду, обхопіть пацієнта руками під пахви, додайте свою ліву руку, стиснуту в кулак, трохи нижче мечоподібного відростка, охопіть правою рукою і дуже енергійно тягніть руки на себе і вгору, так щоб натисненням на діафрагму викликати підвищення тиску в грудній клітці (прийом Хеймліка ).

Якщо задухи настало у жінки на пізній стадії вагітності, натискання направляйте на нижню частину грудини. При необхідності повторіть макс. 5 раз, далі виконуйте поперемінно з ударами в межлопаточную область спини по 5 разів.

3. Несвідоме пацієнт> викличте швидку допомогу, укладіть пацієнта на спину, регулярно натискайте на середню частину грудини на глибину 4-5 см з частотою 100/хв. Після 30 натискань на грудину відхиліть голову пацієнта назад і перевірте, фрагмент їжі (чужорідне тіло) знаходиться в порожнині рота або горлі.

Якщо так, спробуйте дістати його пальцем назовні, стежачи за тим, щоб не проштовхнути його глибше. Не бійтеся укусу у глибоко несвідомому пацієнта м'язи розслаблені, і він не може вкусити.

Продовжуйте натискати на грудну клітку і спроби видалити стороннє тіло. Альтернативу може становити вкладення пацієнта в бічній стабільної позиції і натискання на його бік зверху.

4. Дитина першого року життя> покладіть її на своє передпліччя головкою вниз, тримаючи вказівним і великим пальцями за щелепу (не по шию!) - зап'ястям іншої руки наносите удари в область лопаток і перевіряйте, чужорідне тіло не вийшло. Якщо 5 ударів не принесли результату, укладіть дитину на спину і двома пальцями енергійно натискайте на середину грудини з частотою 100/хв> рис.

3-5. Якщо виникає втрата свідомості> продовжуйте реанімацію.

5. Дитина> сядьте і покладіть дитину на колінах з опущеною вниз головою. У цій позиції макс. 5 раз наносите удари в межлопаточную область. Далі покладіть на спину (наприклад, на столі) і макс.

5 натискайте в епігастрії як у дорослої людини. Повторюйте ці прийоми поперемінно по 5 разів. Альтернативою може бути натискання на грудну клітку з боків, у дитини укладеному на ваші коліна.

6. Ателектаз, викликаний стороннім тілом, є показанням для виконання негайної бронхоскопії.

 

Ядуха — це раптовий приступ сильної задишки.

Невідкладна допомога при раптовій появі у хворого задишки або ядухи полягає в таких заходах: надати хворому підвищеного положення за допомогою функціонального ліжка або застосування підголівника, обкладання хворого подушками;” звільнити грудну клітку від тісного одягу; забезпечити доступ свіжого повітря, подачу кисню; створити хворому повний фізичний та психічний спокій; негайно викликати лікаря.

Догляд за хворими з ядухою передбачає постійний контроль за частотою, ритмом та глибиною дихання.

Визначають частоту дихання (по рухам грудної клітки або черевної стінки) непомітно для хворого (в цей час за допомогою своєї руки можна імітувати визначення частоти пульсу або достатньо покласти руку в ямку під грудьми). Отримані результати медична сестра щодня заносить до температурного листка. Відповідні крапки з’єднує синім олівцем, утворюючи графічну криву частоти дихання.

Прийом Хеймліка

Показання до проведення:

- потрапляння інородного тіла у дихальні шляхи ( у тому числі й рідини при затопленні)

Проводиться у 3 положеннях :

1. хворий стоїть (ще не встиг втратити свідомість і впасти)

2. хворий сидить ( наприклад, у ресторані за столом )

3. хворий лежить (обов`язково треба покласти на спину!)

Техніка виконання – залежить від особливостей постраждалого.Виділяють 2 категорії людей :

1. люди з великим животом (ожиріння і вагітність) та маленькі діти;

2. усі інші.

Спочатку розглянемо проведення прийому на другійкатегорії людей :

Виконання прийому Геймліха у постраждалого, який ще не знепритомнів, в положенні сидячи або стоячи:

1. Встаньте позаду постраждалого і обхватіть його руками за талію.

2. Стисніть кисть однієї руки в кулак, притисніть її великим пальцем до живота постраждалого на середній лінії трохи вище за пупкову ямку і значно нижче кінця мечоподібного відростка.

3. Обхватіть стислу в кулак руку кистю іншої руки і швидким товчкоподібним рухом, направленим догори, натисніть на живіт постраждалого.

4. Поштовхи слід виконувати роздільно і виразно до тих пір, поки чужорідне тіло не буде видалено, або поки постраждалий не зможе дихати і говорити, або поки потерпілий не знепритомніє і не впаде

Проведення прийому у першій категоріїї людей:

Виконання прийому Геймліха у постраждалого, який ще не знепритомнів, в положенні сидячи або стоячи:

1.     Встаньте позаду постраждалого і обхватіть його грудну клітку руками точно на рівні пахвових западин (якщо натискати вагітним жінкам на живіт, можна виштовхнути випадково не інородне тіло, а шось друге).

 2. Кисть однієї руки, стислу в кулак, накладіть великим пальцем на середину грудини, подалі від мечоподібного відростка і обхватіть її кистю іншої руки і виконуйте товчкоподібні рухи назад до тих пір, поки чужорідне тіло не вийде назовні або поки постраждалий не знепритомніє. Кожен поштовх виконують з чітко усвідомленим наміром усунути обструкцію.

Постраждалий лежить в несвідомому стані:

1.Якщо постраждалий знепритомнів, опустіться на коліна біля його ніг і виконуйте товчкоподібне натиснення на грудну клітку, як при зовнішньому масажі серця у дорослих потерпілих. Голову повертають на бік.

Постукування по спині :

· маленьких дітей краще покласти на коліно обличчям вниз і, підтримуючи однією рукою знизу, другою виконати постукування;

· дорослих на коліно не кожний затягне, тому постукування можна проводити на горизонтальній поверхні (кладуть у півоберта на землю, голову повертають на бік і сильно стукають між лопаток);

· якщо постраждалий ще не втратив свідомість, постукування між лопаток можна проводити у положенні сидячи або стоячи.

IV.           Узгальнення та закріплення навчальних досягнень учнів.

Бесіда.

1.     Що таке ядуха?

2.     яка перща медична допомога при ядусі?

3.     Назвіть причини удушення.

4.     Опишіть застосування прийому Хеймліка у дорослих та дітей.

V.               Підсумки уроку та навчальних досянень учнів.

Д/з опрацювати конспект .

Конспект уроку. 10 клас. Вплив уражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину

Урок №14

Тема: Вплив уражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину

Мета

• Навчальна:

– вивчити основні уражаючі фактори та їх вплив на людину.

• Виховна

– виховувати відношення до захисту життя і здоров.я людини як до найвищих цінностей людства.

-   виховувати патріотичні почуття.

• Розвивальна:

-розвиток почуття необхідності здорового способу життя..

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

1. Організаційний момент

2. Актуалізація отриманих знань умінь і навичок. Опитування домашнього завдання.

1.     Що таке ліки?

2.     Назвіть способи вживання ліків.

3.     Які ви знаєте лікарські форми?

4.     Назвіть види ліків за призначенням.

5.     Як ліки діють на організм?

6.     Назвіть склад медичної аптечки.

3. Вивчення нового матеріалу

Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.

Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Хоча поділ вражаючих факторів на небезпечні та шкідливі досить умовний, бо інколи неможливо віднести який-небудь фактор до тієї чи іншої групи, він ефективно використовується в охороні праці для організації розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань, налагоджування роботи, спрямованої на розробку заходів і засобів захисту працівників, профілактику травматизму та захворюваності на виробництві.

За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні.

Їх основна характеристика:

фізичні:

підвищена швидкість руху повітря;

підвищена або понижена вологість;

підвищений або понижений атмосферний тиск;

недостатня освітленість;

конструкції, що руйнуються;

підвищений рівень статичної електрики та ін.

хімічні:

хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому);

які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки);

які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію).

біологічні:

макроорганізми (рослини та тварини);

мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші).

психофізіологічні

фізичні перевантаження (статичні, динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, так само як і джерел небезпеки, які породжують їх.

Сонячне випромінювання, яке необхідне для існування майже всіх живих організмів на Землі, в тому числі людини, може бути причиною захворювання шкіри. Приваблива дитяча іграшка може виділяти шкідливі речовини, а пасажир, який мирно куняє в кріслі салону літака, може виявитися терористом. У кожному з цих випадків, як і в усіх інших, коли джерело небезпеки є більш очевидним, наприклад, вибухівка, зброя, автомобіль, діючий вулкан, будинок, що руйнується, ми говоримо про наявність джерела небезпеки, але це ще не завжди означає наявність небезпечної ситуації, тобто події. при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється.

Слід також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні вражаючі фактори. У свою чергу, вражаючі фактори можуть спричиняти утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпеки.

Сучасне життєве середовище, навіть побутове, не кажучи вже про виробниче, містить багато джерел небезпек. Це і електрична мережа та електроапаратура, система водопостачання, медикаменти, отруйні та пожежонебезпечні речовини тощо. Для того, щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина або умова. своєрідний “пусковий механізм”, при йому потенційна небезпека переходить у реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки, реалізації потенційної загрози є тріада “джерело небезпеки – причина (умова) – небезпечна ситуація”.

Здоров'я − це природний динамічний стан організму, який характеризується його самоврівноваженістю і врівноваженістю з навколишнім середовищем у духовному, фізичному, а також соціальному плані й ефективно протидіє захворюванням. У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я зазначено, що «здоров'я − це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад».

Природа людину наділила досконалим функціональним організмом із універсальним захистом від усіляких зовнішніх і внутрішніх негативних впливів. Проте здоров'я слід розглядати не як щось набуте й незмінне, а як стан організму, котрий постійно змінюється. Тому потрібно завжди стежити за своїм здоров'ям і підтримувати його в гармонійній рівновазі з довкіллям, а для цього слід вести здоровий спосіб життя.

Рівновага людини з навколишнім світом − це насамперед її комфортне самопочуття в ньому. Такий стан передбачає сприятливе поєднання як природних (температура повітря, атмосферний тиск та інші фізичні параметри), так і соціальних (культура, побут, суспільно виробничі відносини) умов життя.

Внутрішня рівновага організму людини − це збалансована робота всіх його функціональних систем: серцево-судинної, дихальної, нервової, гуморальної та ін. Внутрішня гармонія передбачає стан психічної зрівноваженості та духовної цілісності особистості.

Духовний аспект здоров'я визначає сенс життя людини, її гармонійність як індивідуума у спілкуванні з іншими людьми. Невід'ємною частиною духовного здоров'я людини є її здатність до співпереживання та співчуття, добросовісність, доброзичливість, порядність, терпимість.

Психологічний аспект здоров'я − це збалансованість психічних процесів та їхніх проявів, тобто здатність особи керувати собою за умов високих життєвих навантажень на основі взаєморозуміння й емоційного комфорту в суспільстві, а також особистого внутрішнього комфорту.

Фізичний аспект здоров'я передбачає оптимальне, тобто без істотних відхилень функціонування всіх систем організму людини (серцево-судинної, дихальної, м'язової та ін.). При цьому поняття «фізичне здоров'я» пов'язують із умінням володіти своїм тілом, фізичною витривалістю, високим рівнем працездатності. Розуміння здоров'я як багатоаспектної системи дозволяє правильно усвідомлювати його значення в житті людини й суспільства. Кожна особа прагне прожити довге плідне життя. Суспільство, зі свого боку, зацікавлене у здоров'ї громадян, оскільки тільки здорові громадяни зможуть принести максимальну користь для його розвитку.

4. Закріплення

1. Про що говорили на сьогоднішньому уроці?

2. Скажіть своїми словами – що таке здоров`я?

3. Які чинники впливають на стан здоров`я?

5. Підсумок уроку

Виставлення оцінок за урок

6. Домашнє завдання.

 

Конспект уроку 11 клас.Ознаки утоплення людини. Домедична допомога при цьому.Дії рятівника.

Урок №13

Тема:Ознаки утоплення людини. Домедична допомога при цьому.Дії рятівника.

Мета: ознайомити учнів з методикою першої долікарської допомоги під час утоплення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I.                  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.

Бесіда.

1.     Пригадайте алгоритм дій при наданні першої долікарської допомоги.

2.     Назвіть реанімаційні заходи.

II.               Оголошення теми та мети уроку

III.           Вивчення нового матеріалу. Розповідь вчителя.

В той момент, коли людина тоне, відбувається потрапляння води через верхні дихальні шляхи, що, в свою чергу, призводить до виштовхування нею повітря. Тому першою подією при утопленні стає ларингоспазм, тобто спазм області голосових складок, в результаті чого відбувається закриття шляху до трахеї при одночасній зупинці дихання. Даного типу захлинання визначається як «сухе захлинання».
При занадто тривалому знаходженні потерпілого у воді і при попаданні в його дихальні шляхи значного обсягу рідини, виникає кисневе голодування. Це, в свою чергу, призводить до виключення можливості дії життєво важливого рефлексу, в якості якого виступає в даному випадку зупинка дихання, а тому потопаючий людина просто «вдихає» воду, згодом вона і виявляється в його легенях. Відсутність першої медичної допомоги при утопленні може стати причиною загибелі потерпілого до того, як до місця події прибудуть рятувальники.

Різниця між морською та прісною водою.

Безсумнівно, вона мається, з якого боку не розглядати. Так, при попаданні в організм людини більше одного літра води відбувається порушення низки його функцій, що актуально незалежно від розглянутих варіантів води.
Якщо відбувається потрапляння в організм прісної води, то вона виявляється в крові. Це, в свою чергу, призводить до зміни її складу, що особливо відбивається на кількості білка і солі. В свою чергу, це призводить до тремтіння шлуночків серця, відбувається своєрідний «розрив» еритроцитів.
При зібралася морській воді в легенях, відбувається потрапляння плазми крові в легеневі альвеоли з наступним скупченням там. Згодом це призводить до набряку легенів.
Незалежно від того, яка вода виявилася в організмі людини, її наявність в ньому при подібних проявах вкрай негативно позначається на стані потерпілого і є небезпечним для його життя.
При сильному перегріві на сонці, переїданні, перевтомі від купання слід утриматися на деякий час. Справа в тому, що стрибок в холодну воду може привести до так званої рефлекторної зупинки серця, що може стати причиною раптової смерті.

Розрізняють утоплення – істинне, асфіктичне та синкопальне.

           Істинне – виникає при потраплянні води в трахею, бронхи, під час глибоких вдихів при утопленні потопельник разом з повітрям заковтує якусь кількість води, що  порушує ритмічність дихання і збільшує масу тіла.

          Асфіктичне утоплення – виникає в результаті рефлекторної зупинки дихання або спазму голосової щілини. Виникає при ударі головою чи животом об воду, емоційному стресі.

          Синкопальне утоплення характер. Рефлекторною зупинкою серця у зв’язку зі значним емоційним шоком (падіння з висоти), зануренням у дуже холодну воду.

Головним завданням при наданні першої допомоги є витягування потерпілого з води і виклик «швидкої». Послідовність дій при утопленні повинна зводитися до наступного, і вони, як ви зможете помітити, полягають не виключно в діях медичного характеру:

·         Викликати «швидку», побачивши потопаючу людину.

·         Оцінити власні можливості щодо того, чи вистачить власних сил на те, щоб дістатися до потерпілого, а також на те, чи вистачить їх для повернення з ним на берег. При сумнівах не слід робити спроб врятувати потопаючого людини, в іншому випадку може знадобитися рятувати вас.

·         Порятунок потопаючого виключає ситуацію моментального стрибка в незнайомий вам водойму. Ризикувати власним життям рятувальник не повинен. Заходьте у воду повільно. У разі виникнення такої ситуації на річці, спробуйте триматися за довгу гілку або за канат, інший кінець повинен утримуватися вашим помічником з берега. По можливості заздалегідь визначте, де саме краще витягнути на берег потерпілого людини.

·         При знаходженні потерпілого людини у свідомості, потрібно його заспокоїти, для чого витримується певна дистанція - людина, будучи охопленим панікою, може ненавмисно, підкоряючись інстинкту самозбереження, утянуть з собою на дно і того, хто намагається його врятувати.

·         Далі необхідно обхопити потопаючого людини так, щоб він при цьому не сковував ваших рухів і не чіплявся ногами і руками за вас. Для цього його потрібно підхопити під пахви, повернувши спиною до себе - так буде зручно плисти до берега. Єдине, про що потрібно подбати - це про положення голови постраждалого над поверхнею води.

·         У разі зупинки дихання потрібно вдихнути потерпілому повітря кілька разів, перебуваючи у воді (робиться це тільки якщо ви перебуваєте вже на невеликій глибині і є можливість встати - важлива кожна хвилина, тому чекати потрапляння на берег для цього не варто) - пункт «а» на малюнку нижче.

·         Огляньте потерпілого. Важливим дією є звільнення від води і твані порожнини рота: в рот вводиться палець, попередньо обмотаний тканиною (пункт «б»). При міцному стисканні рота потрібно його розтиснути, використовуючи твердий предмет.

·         Далі потрібно перевернути постраждалого животом донизу і укласти на коліно так, щоб його голова була звисати вниз. Це дозволить видалити воду. Дія рятувальника передбачає натиснення при цьому на ребра і спину потерпілого (пункт «в»).

·         Далі робиться штучне дихання. Для цього затискається ніс потерпілого, ви робите вдих і вдувати повітря в його рот (пункт «г»). В даному випадку відбудеться наповнення грудної клітки повітрям, вже після цього потерпілий зможе видихнути.

·         Виконувати штучне дихання необхідно до 18 разів на хвилину або раз на кожні 4 секунди.

• При відсутніх серцевих скороченнях дії штучного дихання необхідно комбінувати з непрямим масажем серця. Поверхня, на якій знаходиться постраждалий, повинна бути твердою, вам же потрібно зайняти позицію зліва від нього. Далі свої кисті рук потрібно укласти один на одного в області серця потерпілого, виконуючи сильні натискання (50-60 натисків / хв.). При комбінованому підході в комплексі з штучним диханням виконується близько 5 натискань на область серця, потім - вдихання в легені повітря.
• При поверненні постраждалого до тями допомогу «швидкої» все також може знадобитися, тому, як не виключається ризик повторної зупинки серця.
• Зігрійте хворого. Якщо є така можливість, укутайте його в ковдру, дайте солодкий гарячий чай.
• Також показані до застосування в цій ситуації препарати для дихальної системи (кофеїн або камфора підшкірно, на ватці підноситься до носа нашатирний спирт).

Неприпустимо:

-         припиняти реанімаційні заходи, поки не з’являться достовірні ознаки смерті (при правильному проведенні масажу серця і штучної вентиляції легенів вдається повернути потерпілого до життя навіть через 20 хвилин після витягання його з води);

-         не викликати швидку допомогу, навіть, якщо ознаки життя відновилися.

I.                  Узгальнення та закріплення навчальних досягнень учнів.

Бесіда.

1.     Що таке утоплення?

2.     Яка різниця між прісною та морською водою?

3.     Які види утоплення ви знаєте?

4.     Алгоритм дій рятувальника.

5.     Що категорично забороняється під час надання ПМД під час утоплення.

II.               Підсумки уроку та навчальних досянень учнів.

Д/з опрацювати конспект

Конспект уроку. 10 клас Мета та принципи домедичної допомоги. Поняття про невідкладні стани.

Урок№10

Тема Мета та принципи домедичної допомоги. Поняття про невідкладні стани.

Мета: ознайомити учнів з поняттям домедичної допомоги,її метою та принципами,а також засвоїти найпоширеніші невідкладні стани.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I.                  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.

Бесіда.

1.     Які документи нормативно-правової бази щодо захисту життя та здоров’я людини ви знаєте.

2.     Назвіть основні принципи охорони здоров'я

3.     Система охорони здоров'я в Україні.

4.     Що таке право на охорону здоров'я.

II.               Оголошення теми та мети уроку

III.           Вивчення нового матеріалу. Розповідь вчителя.

Перша медична допомога (first medical care) – це комплекс заходів, скерованих на відновлення та збереження життя та здоров’я потерпілого, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога).
Одним з найважливіших положень надання першої допомоги є її терміновість: чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок. Тому таку допомогу своєчасно може і повинен надати той, хто знаходиться поряд з потерпілим.
Кожен працівник підприємства, установи повинен вміти надавати допомогу так само кваліфіковано, як і виконувати свої професійні обов’язки. Тому вимоги до вміння надавати першу медичну допомогу та до професійних навичок повинні бути однаковими.
Особа, яка надає допомогу, повинна знати:

·   основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

·   загальні принципи надання першої допомоги та її прийоми відповідно до характеру отриманого потерпілим ушкодження;

·   основні способи перенесення та евакуації потерпілих.

Особа, яка надає допомогу, повинна вміти:

·   здійснювати оцінювання стану потерпілого та визначати, якої допомоги в першу чергу він потребує;

·   забезпечувати вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;

·   виконувати штучне дихання (artificial respiration) “з рота в рот”, “з рота в ніс” та закритий масаж серця і оцінювати їх ефективність;

·   тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладання джгута, стискаючої пов’язки, пальцевого притискання судин;

·   накладати пов’язку при ушкодженнях (пораненні, опіку, обмороженні, забої)

·   іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломах кісток, важкому забої, термічному ураженні;

·   надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, утопленні, гострому отруєнні, блюванні, при втраті свідомості;

·   використовувати підручні засоби при перенесенні, навантаженні та транспортуванні потерпілих;

·   визначати доцільність вивезення потерпілого на машині швидкої допомоги або на попутному транспорті;

·   користуватися аптечкою першої допомоги.

Послідовність надання першої допомоги:

·   усунути дію на організм небезпечних факторів, які загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, який горить, витягнути з води тощо), оцінити стан потерпілого;

·   визначити характер та важкість травми. Визначити найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність заходів щодо його врятування;

·   здійснити необхідні заходи щодо врятування потерпілого за терміновістю (відновити прохідність дихальних шляхів; виконати штучне дихання; зовнішній масаж серця; зупинити кровотечу; іммобілізувати місце перелому; накласти пов’язку тощо);

·   підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

·   викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або ж вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікарняного закладу.

Перша допомога потерпілому, яка надається немедичними працівниками, не повинна заміняти допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватися лише до прибуття лікаря; ця допомога повинна обмежуватися лише певними видами (заходи щодо оживлення, тимчасова зупинка кровотечі, перев’язування рани, опіку або обмороження, іммобілізація перелому, перенесення та перевезення потерпілого).
При деяких ушкодженнях і раптових захворюваннях необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, при термічних опіках, пораненнях. Краще це зробити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) із здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі одяг достатньо розрізати вище рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на великі відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які настеляють на

ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого. В мокру погоду треба користуватись брезентом, палаткою або іншими матеріалами, що не пропускають воду.
Потерпілий завжди потребує морально-психологічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота – це фактори, що допоможуть подолати наслідки травми, нещастя. Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки праці тощо. Правильний психологічний вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарською допомогою.
У сучасній медицині існує поняття «невідкладні стани» (або ургентні стани). Так називають стану організму людини, які представляють безпосередню небезпеку для життя хворого. Ургентні стани вимагають негайного проведення невідкладної терапії (першої допомоги), діагностики та лікування патологічного стану.

Невідкладність стану визначається:
По-перше, ступенем і швидкістю порушення функції життєво важливих органів і систем, перш за все:
• порушенням гемодинаміки (раптова зміна частоти, ритму пульсу, швидке зниження або підвищення артеріального тиску, гостре розвиток серцевої недостатності і т.д.);
• порушенням функції центральної нервової системи (порушення психоемоційної сфери, судоми, делірій, несвідомий стан, порушення мозкового кровообігу і т.д.);
• порушенням функції дихання (гостре зміна частоти, ритму дихання, асфіксія і т.д.);

I.                  Узгальнення та закріплення навчальних досягнень учнів.

Бесіда.

1.     Що таке домедична допомога.

2.     Що повинна знати особа яка надає першу долікарську допомогу?

3.     Що повинн вміти особа при наданні долікарської допомоги?

4.     Що таке невідкладні стани?

5.     Назвіть вини девідкладних станів.

II.               Підсумки уроку та навчальних досянень учнів.